Урок  Гідності й свободи

За Україну,

За її долю,

За честь і волю,

За народ!

Ці слова великого патріота, талановитого поета, неперевершеного митця Миколи Вороного  в наш час військового протистояння з північним агресором запалюють любов’ю до Батьківщини кожне юне серце українського школяра.

У 1917 році, коли розвалилась російська імперія, поет привітав національну революцію віршем « За Україну!» Згодом композитор Ярослав Ярославенко написав музику і твір став знаменитою маршовою  піснею – своєрідним славнем української революції.
Цей гімн, що закликав до боротьби за волю супроводжував усі громадські зібрання у Галичині.

З-під Ярем

Із тюрем,

Де був гніт

Ми йдемо на вільний світ!

     
Такі слова були близькі українському трудовому люду і надихали його на боротьбу за свободу та вільний світ як найбільший Божий дар кожної чесної людини.

    Добігає сто років від тоді, коли Микола Вороний написав цей полум’яний заклик до боротьби за волю. Того вільного світу прагнула поневолена століттями нація українських трударів, яка ледве існувала із своєї тяжкої праці, бо завжди годувала московських паразитів - поневолювачів.

   З цього приводу колись Володимир Винниченко сказав такі слова: «Вся історія відносин між Москвою та Україною протягом більше, як 250 літ, з моменту злуки цих двох держав є планомірне, безоглядне, безсоромне, нахабне, нищення української нації всякими способами, вщерть  до стертя всякого сліду її, щоб навіть імени її не лишилось.»

         Ганебні пута

         Ми вже порвали

         І зруйнували

         Царський трон

   Але знову той ненависний зруйнований царський трон після перевороту 1917 року посіли московсько-більшовицькі криваві вожді-сатрапи. І омріяна віками українська воля стала для українців ще більшим рабством.

   Адже «російська демократія закінчується там, де починається українське питання» - писав В. Винниченко.

    Період московського комуністичного режиму - вершина тотального нищення української нації. Воєнні  розрухи, голодомори, концтабори, вбили десятки мільйонів українців.

   В кінці двадцятого століття за всі муки і терпіння Бог подарував українцям волю. За цю волю вони в минулому в різні періоди Визвольних змагань заплатили ріками крові і мільйонами життів.

   За 23 роки незалежності Україна могла би стати найпередовішою країною Європи. Але теперішні московські самодержці і їх прислужники в Україні робили і роблять далі все для її повного знищення.

   Ярмо поневолення українців в минулому було у вигляді поміщицького кріпацтва, большевицько - колгоспного рабства, сибірської каторги, енкаведистких і кегебістських репресій, позбавлення елементарних прав і свобод кожного українця.

   Українські патріоти,усі найкращі сини українського народу завжди глибоко усвідомлювали, що  скинути із себе будь-яке ярмо північного сусіда можна тільки в боротьбі за честь і волю.

    За гідність і свободу вибору-стати вільними Європейцями, поклали свої життя Герої Небесної сотні.

   Ідуть боронити Україну від московських окупантів і терористів безстрашні українські воїни добровольці . У кожному українському селі й місті народ проводжає і зустрічає їх як героїв. А полеглих хоронять з великими почестями, глибоким смутком, та найбільшою нагородою-вічної пам’яті та слави.

   Слова Миколи Вороного в наші дні актуальні як і сто років тому.

   Тож слова відомої пісні є найкращою темою першого уроку в школі, який ми назвали, уроком «Гідності і Свободи». Учні слухали пісню і їх душі наповнювалися любов’ю до України, прагненням захистити її від ворога. Вони співали цілим класом і я бачила у них Героїв Крут молодих Січових стрілців, безстрашних воїнів УПА та Героїв Небесної сотні. Якщо ідея цієї пісні об’єднає тисячі молодих сердець, то їм нестрашна ні московська Орда, ні її п’ята колона, ні банди зайдів – терористів чи інших окупантів.

   А ще процитувала учням слова великого провідника української нації. Кажуть, що він  особисто Навіть не тримав у руках автомата. Але про свободу сказав наступні слова: «Коли поміж хлібом і свободою народ обирає хліб, він зрештою втрачає все, в тому числі і хліб. Якщо народ обирає свободу, він матиме хліб, вирощений ним самим і ніким не відібраний».

   Слава народу, який цінує свободу більше, ніж хліб.

   Слава Україні!