ПЕРЕЙТИ: <НАЗАД> - <НА ГОЛОВНУ СТОРІНКУ>
Уміння писати твір-роздум потрібне не лише для ЗНО (безперечно, це відповідальний етап, але ж не заради ЗНО вчимося), а, що важливіше, життєво необхідне, – щоб упевнено, переконливо й чітко доводити власну точку зору в різних життєвих ситуаціях.
Ось кілька порад, які стануть корисними для вас у цьому.
Спеціальні слова й вирази у творі - роздумі
Теза
Я думаю, …
Я вважаю, …
Мені здається, що …
На мою думку, …
На моє переконання, …
Моя точка зору на цю проблему тему…
Аргументи
Я так вважаю, тому що …
Чому я так думаю? Тому що …
Аргументом на користь моєї думки може бути те,що…
До того ж …
Довести своє твердження я можу такими аргументами:
по-перше, …, а по-друге, …
На користь моєї думки можу навести такі аргументи: …
Моє переконання ґрунтується на тому, що, по-перше, …,
а по-друге, …
Хоч моя думка, можливо, видається дивною,
спробую переконати вас такими аргументами: …
Приклади з літератури
Скарбниця світової літератури дає багато прикладів щодо порушеної проблеми. Так, …
На згадку приходить герой …
У зв’язку з порушеною проблемою хочеться згадати твір …
Яскравим прикладом саме такого розуміння … особисто для мене є …
Проблема … є дуже актуальною, тому багато прикладів її розв’язання дає саме життя.
Говорячи про … , не можна не згадати …
Повертаючись до думки про … , можу навести такий приклад: …
Як я вже зазначав, …Щодо цього яскравим прикладом є образ … з твору..
Тема мого роздуму порушується у творі … . Там …
Найкращою ілюстрацією такого розуміння проблеми є герой …з твору …
Приклади з історії
Історія також дає багато прикладів … Один із них – …
Згадаймо постать видатного …Захоплює його. …
Хоча мій власний життєвий досвід ще порівняно малий, можу сказати, що …
Хочу навести приклад із власного життя …
Висновок
Отже, можна дійти висновку, що …Підсумовуючи, можна зазначити: …Таким чином, можна зробити висновок, що …Отже, бачимо, що …На завершення свого роздуму підсумую:
Вирази для зв’язку думок
По-перше, по-друге, …Повертаючись до думки про…, хочу зазначити, що …Як я вже стверджував, …Як уже зазначалося, …Як можна побачити, …
Варіанти формулювання тези залежно від теми твору
1.Теза сформульована в темі твору.2.Тема твору – дилема (вибір із двох варіантів).
3.Тема твору – запитання, отже, тезу потрібно сформулювати самому.
4.Тема твору – речення описового характеру, у якому немає сформульованої тези.
1.Теза сформульована в темі твору.
Учень може погодитися з нею :
Я цілковито згоден із тезою, запропонованою для роздуму …Учень може заперечити її:
Я підтримую думку, висловлену в назві твору …
Важко не погодитися з тезою, запропонованою для роздуму …
Мені здається, теза, запропонована для роздуму, помилкова.2. Тема твору – дилема (вибір із двох варіантів).
Я хотів би довести протилежне твердження: …
Я хотів би спростувати запропоноване твердження …
Не можу погодитися з думкою, яка звучить у назві твору.
Я вважаю інакше: …
Я не підтримую точку зору, висловлену в назві твору …
Для формулювання тези до теми такого типу існує кілька можливих способів:
- Стати на бік однієї із частин дилеми (найлегше й найочевидніше).
- Запропонувати свій (третій!) варіант.
- Об’єднати дві точки зору.
3.Тема твору – запитання, отже, тезу потрібно сформулювати самому.
- Тут потрібно виявити справжню самостійність мислення й сформулювати власну тезу.
4. Тема твору – речення описового характеру, у якому немає сформульованої тези.
- Цей варіант частково схожий на попередній, однак він трохи звужує поле пошуків вдалого формулювання тези. Якщо ж тема – називне речення, яке не дає жодних орієнтирів, потрібно самому поставити запитання, яке подобається, і дати відповідь на нього – це й буде теза.
Аргумент – це не приклад, а думка, яка доводить тезу.План дій для формулювання аргументів:
- Уважно перечитати сформульовану тезу.
- Вирішити, які думки (мінімум дві) можуть довести істинність вашої тези.
- Сформулювати їх, чітко виокремивши.
- Перевірити, чи вони справді аргументують ваш тезу.
- Не забути про обов’язкові вирази, потрібні для аргументації думки.
Приклади з літератури.
Не переказуйте зміст твору, наводячи приклади, не аналізуйте докладно образи, щоб висловлення не обернулося на аналіз художнього твору. Один приклад – один абзац, а не сторінка! Почати приклади можна так: «Із приводу порушеної проблеми хочеться згадати відомий твір (такий-то такого-то письменника)». А далі додати три-чотири речення чи про тему, чи про образи, якийсь елемент сюжету, проблему, порушену у творі, залежно від сформульованої тези й аргументів.
Пам'ятайте, що приклад з літератури чи інших видів мистецтва буде повноцінним лише за умови, коли зазначено автора (письменника, режисера, художника) і назву твору. Також варто бути обережним із жанром: якщо не впевнені (роман це чи повість і т. ін.), краще написати «відомий твір» – так ви врятуєте себе від утрати одного бала за фактичну помилку.
«План дій для формулювання прикладів»
- Уважно перечитати сформульовані тезу й аргументи.
- Вибрати приклади з літератури та з історії чи власного життя.
- Приклади подавати стисло: не переказувати змісту твору, не аналізувати докладно образи.
- Перевірити, чи приклади справді стосуються вашої тези й аргументів.
- Не забути про обов’язкові вирази, потрібні для наведення прикладів.
Висновок твору має підтвердити правильність тези. Тож фактично треба повторити думку, висловлену на початку твору, але, звичайно, іншими словами. Висновок повинен бути компактним: не потрібно формулювати якісь нові твердження чи уточнювати висунуту тезу – так ви ризикуєте заплутатися. Усе досить просто: обов’язкові слова (отже, таким чином, можна підсумувати тощо) й одне-два речення, суголосні тезі.
План дій для формулювання висновку
- Перечитати свою тезу.
- Переформулювати її іншими словами.
- Не забути про обов’язкові вирази, потрібні для висновку.
Важливо після написання твору звернутись до його редагування. Для цього вдумливо перечитати написане, стежити, аби у висловленні не було повторів, думки були сформульовані просто й чітко, не було занадто ускладнених конструкцій, щоб була дотримана схема твору-роздуму.
Групи помилок
Власне стилістичними вважаються ті помилки, які порушують стиль викладу матеріалу. Наприклад, до наукового чи офіційного стилю введено зменшено-пестливі форми чи синоніми емоційно-зниженого забарвлення або в піднесено-урочистому стилі вживається розмовно-просторічна лексика тощо.Лексико-стилістичні помилки: вживання слів у невластивому значенні.
Ця помилка є наслідком незнання учнем значення слова чи змішування різних за семантикою слів; повторення в межах одного речення чи невеликого тексту одного й того самого слова як результат невеликого запасу лексики, незнання синонімів чи невміння ними користуватися;
накопичення близьких за значенням слів, які мало що додають до характеристики осіб, преметів (наприклад, мужній і сміливий юнак; гарний і привабливий вигляд);
використання діалектизмів, жаргонізмів та інших слів, що стоять за межами літературної норми; неправильне використання фразеологізмів.
Граматично-стилістичні помилки поділяються на дві групи:
1. морфолого-стилістичні;
2. синтаксично-стилістичні.
Морфолого-стилістичні помилки:неправильне вживання займенників, різних дієслівних форм тощо;Синтаксично-стилістичні помилки:
невміння користуватися синонімічними формами іменників, прикметників, дієслів та інших частин мови;
використання форм, що стоять за межами літературної норми.
порушення зв'язку слів у реченнях;
неправильне вживання сполучників і сполучних слів, змішування прямої та непрямої мови, порушення порядку слів тощо
1. Мовленнєві помилки (М)а) слово вжите не в тому значенні.2.Граматичні помилки (Г)
б) вжите зайве слово,
в) невиправдані повторення слова чи однакових за структурою речень,
г) невиправдано поєднуються слова за змістом,
г) вжиті мовні засоби, що не відповідають стилю і задуму висловлювання, епосі, що описується,
д) вжиті російські слова замість українських.
а) неправильно утворені слова,
б) слово вжите не в тій формі,
в) неправильно побудоване речення.
ПЕРЕЙТИ: <НАЗАД> - <НА ГОЛОВНУ СТОРІНКУ>
